![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Мне кто-то рассказывал, что у каждого уважающего себя журналиста должна быть халтура. Не то чтобы ради приработка, а так.. для статуса. Ну вот я например не люблю пить пиво на лавочке. Не потому что денег дохера, а потому что статус не позволяет. Поэтому шатаюсь по кабакам. А мой лучший друг сын кадрового офицера Иван Иваныч шатается всегда и везде. Потому что у него статуса вообще нету.
За сим размышлением застал меня телефонный звонок. Из трубки дыхнуло цыбулей и пробасило: "Здрастуйте, шановний Іван Олексійович!". Я охуел. Сначала. А через 15 минут уже сидел за столом и писал "Коротку історію Української держави: від створення світу до наших днів". Для младшего школьного возраста. Стараясь, чтобы "діточкам цікаво було", и чтобы "про батька Ющенка", и чтобы про "лиходіїв москалів", и обязательно про "голодомор".
Про голодомор?! Да нехуй делать!
Жив та був світлий і добрий Бог. Створив він Землю, і всяких звірів, і людей різних і країни-держави. І було серед всіх держав одне – красивіше і краще не було його, і звалося воно Україна. Люди там жили добрі і красиві. У всіх баб ціцьки були п'ятого розміру, а в мужиків стояв завжди. Тому народжувалося там багато-багато діточок. І жилося тим діточкам прекрасно-прегарний. Були у них багато іграшок, не було жодної школи, і батюшка палити дозволяв.
Хлопчики, як тільки зростали, відразу їхали на Запоріжжі. Щоб там добре час проводити: горілочку пити, та ворогів бити. А ворог в України був один – лиходії москалі.
Жили ті лиходії на півночі, в дрімучих лісах на болотах. Їздили на ведмедях, людей їли, а щоб зігрітися не палили костриць як добрі люди, а газом грілися. Були вони чаклуни всі як один, а головних чаклунів вони називали страшно – путина. Та путина була дуже могутніми лиходіями – могли і псую наслати, і Крим відібрати, і, якщо треба, і трубу перекрити. Правили вони по 8 років, щоб встигли вони багато зла українцям принести. А як 8 років проходіло, так говорив путини страшне заклинання: «Я втомився, я вирушаю. Бережи Росії, Володя» і пропадав. А замість нього з'являвся Наступник, якого на шабаші через місяць теж путіним називали. І так завжди.
Ненавиділи москалі Україну люто. Хотіли поневолити її, всіх дівчат прекрасних згвалтувати і з'їсти, і до Європи попасти. Але не пускали їх відважні українці до Європи. Стояли вони живим щитом на дорозі москалів. Не жаліли живота свого ради світу на всій землі і своєї прекрасної країни. Ради Святої Незалежної України!
Щороку збирали москалі військо і йшли війною. І щороку була велика битва. І відбивалися українці. І знов світ, щастя і секс правили на Україні. Але привели москалі величезну рать, якою не збиралося раніше. Сам великий путини на страшному ведмедеві їхав попереду. «На Євро, на євро!» кричали вони. І встав український народ на смертний бій, і зійшлися два війська на зеленому газоні і билися цілих два тайми. І невидно було кінця тому бою.. Але вийшов з наших лав великий багатир Андрій Шевченко і сказав ворогам: «Чи є серед вас хоч один багатир, що мене не побоїться?».
Колисалася моськальськая орда і виїхав на полі страшний чаклун Сашка Філомонов: лисий, пика страшна і хуй як голобля. І стали вони боротися, і довго боролися, і став перемагати Сашка, і плач розлився по Українській Землі.. Але дістав Андрій з шароварів заповітну гранату і кинув у Філімонова. Хотів москаль відбити гранату хуєм, та подськользнулся. Впала граната йому за комір і вибухнула, разоравал Сашку і половину москалів. Заволали вони страшно і згинули. І не попали на Євро. Вистояв Український народ!
Довго ще москалі не турбували нашу країну після того бою.. Злякалися вони, поховалися в ліси та болота, і думали гірку думу. І придумали. І тяжко стало на рідній Україні після їх задумки.
Жив на Україні гетьман Богдан Хмельницький. Хороший був гетьман, та любив більш ніж ебаться грати в покер. І програвся москалям. І завербували вони його. Не грайте діти в покер.
Зібрав Богдан всіх українців в Переяславле і поїв їх горілкою три дні і три ночі. І не дав похмелитися. Застогнали українці: «Дай, батюшка, полікуватися». І запитав тоді гетьман: «Пограємо хлопчаки! Я вам горілки дам, а ви будь-яке моє бажання виконаєте. Приємно?». Зраділи українці: «Приємно, батюшка, приємно!». «А раз любо», сказав гетьман: «так бути вам з Росією!». І померла Україна. На цілих 300 років.
Лише через три століття повстав народ і скинув моськальськоє іго! Та ненадовго.. Зібрав великий путини своїх найкращих чаклунів – «енкаведистів», і стали вони чаклувати саме найгірше чаклунство. І начаклували голодомор.
Прийшла біда на українську сторону, який раніше і не бувало. Сало зіпсувалося, пронос та золотуха, та в мужиків стояти перестав, і не від кого бабам стало народжувати. І вимерли б українці, якщо б не святі Андрій і Варвара. Сховалися вони в хліву серед свиней та корів, і мучилися-мучилися, але народили нашого батька Ющенка! Лише від тих мук непривабливий вийшов батько Ющенко – особа як з мудей зшито.. Але ми його і такого любимо! Один він зберігає нашу Україну! І не страшний нам ні путини, ні ведмідь його!
Ющенко – так!
Говорят, сегодня уже выпустили учебники. Эх, повысим грамотность хохляцких детишек! Миллион перевели на карту. Еще Тимошенку обещали. От Тимошенки отказался. По традиции ушол бухать.
P. S. Только пену с кружки сдул, звонит редактор: "Ivan! Ее Величество ждет обещанной статьи про "pidorazy", спать не может, весь дворец в конец затрахала".. Вот и побухали.. Ну не pidoraz ли??!!
Хули б не написать?!
"Eblya mozga". Женское доминирование"
"Eblya mozga" - классическая форма взаимоотношений между мужчиной и женщиной в России, окончательно сформировавшаяся на рубеже ХХ и ХХI веков. Характеризуется повышенными требованиями женщины к мужчине, который должен соответсвовать ее многочисленным представлениям об идеальном спутнике жизни. Так, по мнению "прекрасной" половины человечества существо мужского пола должно: быть "nastoyaschy muzhik", зарабатывать "mnogo babla", любить детей и презервативы, ненавидеть пиво и футбол, не знать об анальном сексе (о минете тоже), не иметь друзей, отслужить в армии, быть начальником на работе, быть подчиненным дома, смотреть Дом-2, уметь слушать жену, не играть в футбольного менеджера, не писать вопросы для ЧГК, никогда не спать, ничего не читать, ничем кроме жены не интересоваться, etc..
Отсутствие любого из перечисленных качеств дает женщине моральное право начать "ebat' mozgi".
"Eblya mozga", как форма поведения, характерна для русской женщины на протяжении всей ее жизни. Ученые выделяют несколько явных стадий, определяющихся возрастными рамками:
1) 0 - 12 лет.
Основные проявления:
"Ne pokazhu pis'ku" - отказ (в крайне агрессивной форме) удовлетворить вполне логичное желание молодого человека углубить свои знания о физиологических различиях между полами.
"A u Peti igrushek bolshe" - искусственный способ вызвать ревность путем указания на материальное превосходство конкурента.
2) 15 - 25 лет.
Основные проявления:
"Do svad'by nelzya!" - отказ (в крайне агрессивной форме) удовлетворить просьбу перейти к более серьезным, взрослым, крепким отношениям.
3) 25 - 35 лет.
"Idi k mame" - ультимативное требование выполнить просьбу женщины под угрозой переселения обратно к родителям.
"Otstan'! Golova bolit" - отказ (в крайне агрессивной форме) удовлетворить желание мужчины романтично провести вечер
"Vyckluchi etu hernu!" - запрет (в крайне агрессивной форме) на занятия любым спортом
"Tebe opyat' zvonila eta blyadischa!" - замечание (в крайне агрессивной форме) на звонок коллеги по работе женского пола
"Ya zhe skazala - NET!!!" - отказ (в крайне агрессивной форме). Просто отказ. Во всем.
После 35 лет, женщины, теряя былую свежесть, "ebut mozgi" достаточно вяло. Впрочем, мужчина к этому времени настолько привыкает к подобной форме обращения, что вернуть его в нормальное состояние не представляется возможным.
Явление "ebli mozga" настолько распространено в русской культуре, что привело к всплеску сопротивления в среде свободомыслящих, честных мужчин. Они выбирают свой путь и становятся "pidorazy".
Но об этом мы поговорим в следующий раз.
Недавно влиятельнейшее англо-американское издание "The SuperGuardianPostNah", в целях укрепления дружбы между народами, заявило о начале цикла публикаций на тему русской традиционной культуры в рубрике "Их нравы". Типа коротеньких, но информативных очерков, а-ля Википедия, тока без картинок и гиперссылок (мать их, демоны бля, весь рабочий день в задницу). Ну типа чтобы возбудить интерес к широкой русской душе и все такое.. Проблема в том, что в англоамерике нету ни одного толкового обозревателя, который бы знал о России хоть что-то кроме того, что Ромка Павлюченко ебал в Москве коней в хвост и в гриву. Ну и хули.. мне позвонили, я согласился. Миллион баксов-то - оно никогда лишним не будет..
К работе я подошел со всей ответственностью. Запасся на всякий случай материалами великого историка Н. Фоменки и .. "Поехали, блять"(с)
Сегодня утром вышла первая публикация. Так как долбоев читать ее в оригинале здесь не сыщешь, постю в переводе.
"Mondovoshka" - их ласковый и нежный зверь"
"Mondovoshka" - это жаргонное название насекомых, живущих у русских в области половых органов (или, как они выражаются, "na huyu"). Несмотря на неудобства, которые это животное доставляет людям, отношение к мондовошкам весьма доброжелательное. Русские крестьяне относят их к домашним животным, питомцам. Ласковое и нежное почесывание "mondovoshkа" на "huyu" или "pelotka", является обязательным атрибутом традиционного крестьянского семейного вечера. Таким образом выражается искренняя любовь к этим существам.
Культ "mondovoshka" нашел свое выражение и в русской классической литературе. Н. Лесков в своей повести "Левша" рассказал об уникальном мастере, сумевшем подковать "mondovoshka". Но при тоталитарном коммунистическом режиме "mondovoshka" была насильно заменена на блоху.
Рейтинг газеты взлетел в небеса, тридцать три девочки признались автору в любви, одна утопилась из зависти, редактор сплясал на столе, а я ушол бухать. На миллион. Пока.
